Гімнаст Ілля Ковтун – про результати минулого року
Ексклюзивне інтерв’ю 18-річного гімнаста з Черкас для “Суспільне Спорт”.
Про перехід у дорослу гімнастику
“У юнацькій гімнастиці ти більше просто виступаєш для глядача. А от уже в дорослій – це вже справжнє шоу. Там є спеціальна шкала [складності], у кожного свій рівень. Там дуже сильні нерви. Особливо, коли багато глядачів, повна зала, і всі галасують. Це круто, але й нерви здають у такі моменти.
Чемпіонат Європи – це були мої перші серйозні змагання. У перший день я вийшов, і там – темна зала, тільки прилади світяться. Думаю: “Наче все спокійно, нічим [від юніорських змагань] не відзрізняється”. Тільки підняв руку – все, почались дуже сильні нерви, почав переживати. Тоді в перший день не дуже добре виступив, а на другий, коли вже в багатоборстві змагався, став третім.
Мені тренер сказав, що це такі ж самі змагання, як і в юніорах, просто більше глядачів, трохи відзрізняється за складністю. Але, у принципі, вони [суперники] – такі ж люди, як і ми, можуть помилятись. Просто треба зробити своє, а там уже, як буде”.
Про здобуття ліцензії на Олімпіаду-2020
“У нас була неіменна ліцензія, тож міг їхати хто завгодно. От як почався карантин у 2020-му, почали з’являтись новини про те, що Олімпіаду переносять, ми одразу такі: “Круто! Можна буде на Олімпійські ігри готуватись”. Мені якраз у рік Олімпіади мало б виповнитись 18 років. Ми потроху-потроху почали готуватись, аби набрати непогану форму. У цілому, це вийшло, але бруси міг би і краще зробити.
Мені сказали, що я їду на Олімпіаду. І я не почав радіти, на кшталт: “Вау, круто!” Я просто сказав: “Ну, клас”. Що я ще можу сказати? Може, я ще не розумію всієї відповідальності, коли виграю медалі і тому подібне. Мене запитують ті ж журналісти: “Чи радий ти медалі і що поїхав на Олімпіаду? Це ж твій дебют”. Так, радий. Ну і все. Я ще занадто молодий”.
Про виступ на дебютних Олімпійських іграх
“Я був дуже спокійний. Можливо, через те, що глядачів не було. Та й у команді вийшло так, що інші хлопці були старшими за мене. Їм по 27 років, а мені – 17. Спокійно було. Наче не на Олімпіаду приїхав, а на чемпіонат Києва. Не було сильного мандражу.
Я розумів, що це Олімпійські ігри. Але не було настільки сильного хвилювання, що це Олімпіада, треба зібратись, якщо я зараз щось не зроблю, то мене вдома розстріляють чи ще щось. Я сидів собі, обдумував комбінації. Не було такого, що не міг всидіти на місці й нервував”.
Про відчуття після здобуття медалі на чемпіонаті світу
“Ми пізно закінчили, плюс – довго ще допінг здавали. Я не міг довго заснути через те, що багато людей виставляло багато сторіз. Ти лежиш, і телефон гудить. Тобі здається, що тобі телефонують без перерви. А потім приходить усвідомлення, що через пізній час змагань у тебе залишилось багато енергії. Полежав на одному боці, потім – на іншому. Просто не можеш заснути”.
Про висновки після сезону
“У мене сильно відстають два прилади – опорний стрибок і кільця. Зараз є два місяці, треба максимально ускладнити їх. Якщо я й далі буду так продовжувати – чотири ударні та два слабкі прилади, то можу вже й в призи не потрапляти.
Ще треба бути спокійнішим на змаганнях. Як на останніх це було – я виходжу спокійно, бо знаю, що робитиму. Ні для когось, а для себе, щоб потім подивився відео і подумав: “Блін, оце я круто зробив! Мені дуже сподобалось”.
Довідково:
18-річний спортивний гімнаст із Черкас Ілля Ковтун, тренується під керівництвом Ірини Надюк.
Бронзовий призер чемпіонату світу та Європи в багатоборстві (2021).
Дворазовий призер юніорського чемпіонату світу-2019 в багатоборстві (“бронза”) та в командному турнірі (“срібло”).
Чотириразовий переможець (багатоборство, паралельні бруси, поперечина, командні змагання) і срібний призер (вільні вправи) Європейського юнацького олімпійського фестивалю у 2019.
Шестиразовий чемпіон (двічі – у паралельних брусах; багатоборство, командні змагання, кінь, кільця) і срібний призер (опорний стрибок) юніорських чемпіонатів Європи у 2018 і 2020 роках.
Учасник Олімпійських ігор-2020 у Токіо.